Хлоргексидин

Водний розчин хлоргексидину біглюконату є місцевим антисептиком, з переважно бактерицидною дією.

Хлоргексидину біглюконат по хімічній структурі близький до бигумалю і є дихлорсодержащим похідним бигуанида. Механізм дії заснований на його здатності змінювати властивості клітинної мембрани мікроорганізму. Після дисоціації солей хлоргексидину утворилися катіони вступають в реакцію з оболонками бактерій, що мають негативний заряд. При цьому ліпофільні групи препарату сприяють дезагрегації ліпопротеїнової мембрани бактерій, внаслідок чого відбувається порушення осмотичної рівноваги і втрата калію і фосфору з клітини бактерії. Під дією препарату відбувається руйнування цитоплазматичної мембрани бактерії і порушення її осмотичного рівноваги, внаслідок чого наступає загибель бактерії.

Препарат ефективний у відношенні штамів таких мікроорганізмів: Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamidia spp., Bacteroides fragilis, Treponema pallidum, Gardnerella vaginalis. Крім того, хлоргексидину біглюконат активний відносно Ureaplasma spp. і помірно активний відносно деяких штамів Proteus spp. і Pseudomonas spp.
До дії препарату стійкі віруси (крім вірусу герпесу), а також спори грибів.

Препарат не абсорбується в системний кровотік при місцевому застосуванні не чинить системної дії.

Після обробки шкірних покривів (у тому числі, шкіри рук) деяка кількість препарату залишається на шкірі, тому хлоргексидину біглюконат надає тривалий антибактеріальних ефект і може бути використаний для обробки операційного поля і рук хірурга.
Протимікробна активність препарату зберігається у присутності гною, крові та інших фізіологічних рідин, однак, варто відзначити, що в такому разі його ефективність дещо знижується.